Екдистерон Stark Pharm - Ecdysterone 400 мг (60 капсул) (левзеї сафролоновий екстракт, натуральний стероїд)

Опис

Stark Ecdysterone - адаптоген, що є потужним з'єднанням стероїдної структури. Згідно з результатами наукових досліджень препарат дозволяє максимізувати ваш генетичний спортивний потенціал. А найприємніше – екдистерон безпечний та ефективний для чоловіків, жінок та навіть підлітків.

Опис властивостей та дія

Провівши більше 50 досліджень з екдистерону, вчені зробили одну гучну заяву: "Добавка безпечна і покращує практично всі функції організму без будь-яких побічних ефектів". Якими саме властивостями він має?

• Сприяє досягненню позитивного азотистого балансу та підтримує більш високу швидкість синтезу білків
• Покращує функцію нервової системи
• Функціонує як анаболічний стероїд, збільшуючи м'язову масу у хребетних тварин, у тому числі людей
• Збільшує загальний вміст білків та глікогену у м'язах.
• Пригнічує гіпоглікемію, одночасно ефективно стабілізуючи рівні цукру в крові
• Чудовий регулятор глікемічного статусу, що забезпечує вашу енергійність та гарне самопочуття
• Стимулює включення глікогену в білкові тканини, такі, як: печінка та м'язи
• Запобігає високим рівням цукру та інсуліну в крові, тим самим стримуючи утворення жиру.
• Спрямовує поживні речовини в тканини м'язів та органів, забезпечуючи кращий ріст та відновлення м'язів
• Має гарний ефект у плані зниження рівня холестерину
• Стимулює фосфоліпіди, які дуже важливі для нашого здоров'я
• Знижує рівень холестерину, що забезпечує потужну гепатозахисну дію
• Стабілізує клітинну оболонку
• Протиаритмічні стабілізуючі властивості
• Відновлююча дія при атеросклерозі
• Антиоксидантний ефект

Протизапальні властивості:

• Діє як антикатаболічний препарат проти високих рівнів кортизолу
• Сприятливий вплив на стан шкіри: кератинізація, диференціювання
• Покращує спортивні здібності, підвищуючи працездатність, масу тіла, життєву ємність легень та максимальне споживання кисню. Одночасно посилює виділення CO2
• Знижує стомлюваність та апатію, одночасно збільшуючи швидкість та силу

Чи шкідливий екдистерон? Які побічні ефекти?

У екдистована не зареєстровано будь-яких побічних ефектів, що робить його абсолютно безпечним.

• Відсутність маскулінізації
• Відсутність перетворення на екстрогенні сполуки
• Відсутність гепатотоксичності
• Відсутність високого артеріального тиску
• Відсутність зменшення яєчок
• Відсутності впливу на гормональну систему ссавців, у тому числі людей
• Неймовірно низькі рівні токсичності

Як досягаються всі ці позитивні дії без суттєвого побічного ефекту? Секрет прихований у самому препараті.

Єдиним значущим чинником прискорення набору м'язової маси є анаболічна середовище. Дія екдистерону, крім інших позитивних ефектів, спрямовано створення «ідеального» середовища для побудови м'язів. Це передбачає підтримування позитивного азотистого балансу та посилення синтезу білків, що поряд з інтенсивними тренуваннями та збалансованим, багатим білками харчуванням забезпечує досконалі умови для набору м'язової маси.

Давно було встановлено, що максимальне м'язове зростання досягається за підтримки ідеального анаболічного середовища в організмі. Складність полягала у підтримці азотистого балансу та збільшення синтезу білка без супутніх побічних ефектів. Саме тому дослідників так зацікавив екдистерон, коли в 1963 році доктор Бердетт виявив, що ця речовина підвищує швидкість синтезу білків. Так було започатковано понад 50 досліджень, що демонструють видатну дію екдистерону на організм за відсутності побічних ефектів.

Найвідоміші дослідження

Екдистерон пройшов ряд наукових досліджень щодо впливу на покращення працездатності, імунну функцію, безжирову масу тіла та спалювання жиру. Більшість досліджень спостерігалося збільшення безжирової маси тіла учасників. Найкращі результати були досягнуті при вживанні екдистерону у поєднанні з дієтою багатою калоріями та протеїном.

Дослідження, проведені ще в СРСР у 1988 році, показали, що екдистерон сприяє «посилення синтезу білків у печінці та досягненню позитивного азотистого балансу». Чим більше азоту в організмі, тим вища швидкість синтезу протеїну, тим більше набір маси.

В. Сметанін, дослідник зі Смоленської державної медичної академії в Росії, припускає, що екдистерон знижує концентрацію сечовини в організмі та підвищує рівень гемоглобіну. Це відбувається за рахунок посилення еритропоезу. Еритропоез полягає в утворенні зрілих червоних кров'яних тілець. Це призводить до стимуляції анаболічних процесів.

Збільшення сухої м'язової маси за одночасного зменшення кількості жиру.

Найбільш цитоване наукове дослідження з екдистерону було опубліковано у виданні Scientific Sports Bulletin в 1988 році. Автором дослідження є С. Сімакін. Мета відомого дослідження Сімакіна полягала у визначенні дії екдистерону на м'язову та жирову масу з одночасним вивченням гормональних змін у добровольців (78 спортсменів).

​

У цьому дослідженні були використані три фактори контролю: плацебо, протеїн та екдистерон у поєднанні з протеїном. Результати говорили на користь третього варіанта. У тих, хто вживав лише протеїн, за 10 днів спостерігався лише незначний приріст м'язової маси. В учасників, які використовують плацебо, відзначалася незначна втрата сухої м'язової маси. У людей, які приймають протеїн у поєднанні з екдистероном, спостерігалося 6-7% збільшення сухої м'язової маси при приблизно 10% скорочення жиру! Одночасно було проведено дослідження з безпеки, які показали відсутність змін у гормональному балансі досліджуваних.

Збільшення запасу життєвих сил, витривалості та енергійності.

1986 року екдистерон пройшов ще одне дослідження. У ході цієї роботи було вивчено працездатність, маса тіла, життєва ємність легень і максимальне споживання кисню у професійних ковзанярів-швидкісників. Результати говорять самі за себе: під час прийому екдистерону спостерігалося покращення всіх зазначених параметрів. У м'язові клітини спортсменів надходило більше кисню. Це забезпечувало скорочення періоду відновлення та збільшувало результативність тренувань.
Вражаючі результати було отримано під час дослідження Б.Г.Фадеева, проведеного у Росії з участю 112 спортсменів. Однак до цього часу такі результати вже не сприймалися як щось дивовижне. У 89% осіб, які приймають екдистерон, відзначалася менша втома, вища працездатність, більша мотивація, швидкісні та силові показники. Через який час виявилася позитивна динаміка цих ефектів? За місяці? Тижня? Ні, за 5 днів. При цьому не було жодних побічних ефектів.

Як брати? Які граничні дози?

Як вам уже відомо, під час наукових досліджень не було виявлено жодних негативних побічних ефектів та гормональних порушень. Крім того, підтвердився низький рівень токсичності препарату. У ході досліджень ICN Biochemicals 31 грудня 1998 року визначення порога токсичності було виконано повний комплекс випробувань. В результаті дослідники таки визначили дози екдистерону, при якому він починає надавати токсичну дію на організм - 6,4 грама на 1 кг ваги. Людині вагою 70 кг доведеться за один раз прийняти 448 г препарату. Це у тисячі разів перевищує рекомендовану дозу! Більш того, перевірка ендокринної системи показала, що екдистерон не надає жодної дії на гормональну систему ссавців. Для цього вимірювалися показники тестостерону, кортизолу, інсуліну, адренокортикотропного гормону, гормон росту та лютеїнізуючого гормону. рівні гормонів не вийшли за нормальні межі.

Рекомендована доза екдистерону становить 80-120 мг на добу. Приймати слід до їди. Допустима доза: 400-800 мг на добу. Пам'ятайте, що для досягнення оптимальних результатів екдистерон слід приймати у поєднанні з їжею, багатою на білки!

Ознайомитись з іншими спеціальними добавками та ноотропами ви можете у каталозі інтернет-магазину спортивного харчування «Proteininkiev».

Науковий огляд доступної літератури від березня 2018

Екдистерон: нестандартний, ефективний, безпечний!

Зроблений на замовлення компанії Stark Pharm

Сучасний ринок спортивного харчування пропонує безліч добавок для нарощування м'язів та активного довголіття. Кожному спортсмену важливо знайти оптимальний персональний баланс результативності, ризику побічних ефектів і вартості використовуваної фармпідтримки. У цьому відношенні особливо вигідно виділяється екдистерон – природний гормоноподібний стероїд. За результатами роботи німецьких та італійських учених [1], екдистерон виявився ефективнішим за відомі і давно використовувані препарати метандієнону, тренболону та SARM S1. Дослідження проводилося на щурах протягом 3 тижнів, дозування всіх речовин було однаковим і становило 5 мг на 1 кг маси тіла.

При цьому станом на березень 2018 року жодних виражених негативних побічних впливів не описано.

За останні 10-15 років в англомовних професійних наукових журналах виділено такі ключові факти про екдистерон:

• анаболік, що дозволяє швидко наростити м'язи;
• запобігає втраті м'язової маси;
• безпечний для чоловіків та жінок;
• прискорює відновлення;
• протизапальний фактор;
• ефективний нейропротектор;
• антиоксидант;
• позитивно впливає показники обміну білків, жирів, вуглеводів, зокрема має протидіабетичну активність [2].

Спочатку екдистерон був відкритий як гормон линяння у шовковичного шовкопряда та інших членистоногих. Виявилося, що у природі існує ціла група речовин із подібною структурою, їх об'єднали у категорію екдистероїдів. У сучасних спортивних добавках використовуються екдистероїди рослинного походження, зокрема екстракт сафлороподібної левзеї.

Екдистерон та м'язи

Розглянемо анаболічну дію екдистерону. Дуже показовими є результати спільного дослідження німецьких та китайських учених [3]. Так, застосування екдистерону протягом 21 дня викликало збільшення розміру м'язових волокон майже вдвічі, переважно типу 2b, хоча вплив на тип 2а також відзначено. М'язові волокна 2b мають максимальну силу, це основні волокна в бодібілдингу та інших видів спорту. Класичні спортивні стероїди впливають в основному на волокна 1 типу, що не так ефективно [4]. У цій же роботі відзначено зростання рівня інсуліноподібного фактора росту (анаболік), зниження рівнів естрадіолу та кортикостерону. Кортикостерон – індуктор катаболічних процесів у скелетних м'язах. У рівнях тестостерону ніяких відмінностей не виявлено, так само як і були відсутні прояви фемінізації самців.

Екдистерон здатний до селективної активації естрогенових рецепторів типу бета, які також задіяні у регуляції зростання м'язів як у чоловіків, так і у жінок. Увага! Активація рецепторів естрогену та дія гормону естрогену – не одне й те саме. Екдистерон безпечний для обох статей.

В іншій роботі описані ті ж молекулярні механізми дії екдистерону – підвищення рівня кальцію всередині клітини, активація каскаду протеїнкінази, результатом чого є стійке підвищення біосинтезу білка [5].

Екдистерон впливає на безліч метаболічних шляхів та сигнальних каскадів. У ще одному дослідженні на тваринах продемонстровано збільшення фізичних показників у щурів на величину до 20% навіть без тренувань та описано новий механізм – через каскад регуляторного білка фосфоінозитид-3-кінази [6].

На збереження та швидкість зростання м'язової маси впливають два основні процеси: синтез та руйнування білка м'язів. Загалом система деградації білка в клітині досить проста - спочатку до білка приєднується "мітка смерті", інший білок убіквітін, а після цього утворений білковий комплекс потрапляє в спеціальну структуру - протеасому, де і відбувається власне руйнація. Американські вчені показали, що екдистерон здатний суттєво пригнічувати систему убіквітінування м'язових білків [7]. Крім того, антикатаболічний ефект даної речовини обумовлений взаємодією з регуляторним каскадом протеїнкінази (білок Akt). Одним із пояснень анаболічних властивостей був вплив на іншу регуляторну систему клітини – mTOR.

Екдистерон розглядається як потенційний засіб терапії саркопонії – атрофії м'язів, яка відбувається в рамках старіння і при деяких захворюваннях [8].

Таким чином, екдистерон надає комплексний вплив на м'язи, забезпечуючи посилення процесів синтезу нових білків, так і збереження вже існуючих.

Екдистерон та інші аспекти спорту

Типовими супутниками занять спортом є травми різного ступеня тяжкості, серед яких часто зустрічаються мікротравми. Екдистерон здатний впливати на регенерацію загалом, у тому числі на загоєння ран. Екдистерон взаємодіє з рецептором епідермального фактора росту та запускає клітинні сигнальні каскади, які збільшують активність NO-синтази. Цей білок синтезує одне з основних речовин клітин стінок судин – NO, він оксид азоту. NO, своєю чергою, стимулює зростання судин (ангіогенез), регулює тонус судин, бере участь у імунних реакціях. Всі ці процеси критично важливі для загоєння. У роботі 2016 року [9] зазначено, що зрештою екдистерон посилював поділ, зростання та міграцію клітин сполучної тканини (фібробластів).

Ще однією скрутою в рамках спортивної діяльності слід визнати небажане запалення. Для спортсменів у цьому аспекті особливо актуальні проблеми із суглобами, наприклад, остеоартрит. У роботі 2014 року продемонстровано, що застосування екдистерону викликало зниження показників клітинної смерті хондроцитів (клітин хрящової тканини) та зменшення запалення загалом [10]. При цьому екдистерон впливав на множину регуляторних систем клітини, серед яких каспаза 3, металопротеїнази, циклооксигенази, ядерний фактор кВ і т.д. Усі перелічені фактори міцно асоційовані саме із запаленням та смертю клітин.

Екдистерон та старіння

Позитивні ефекти екдистерону виявляються у спортивній сфері. Останні 5-6 років активно досліджуються і нейропротекторні (захисні) властивості цієї речовини. Здоров'я нервової системи, особливо головного мозку, розглядається як один із найголовніших факторів забезпечення якісного активного довголіття в сучасних умовах.

У процесі старіння відбувається поступове погіршення функціональної активності та відмирання нервових клітин, що зрештою веде до множинних серйозних порушень розумової діяльності. Крім того, по всьому світу збільшується кількість пацієнтів із хворобами Альцгеймера, Паркінсона тощо. Всесвітня організація охорони здоров'я визнає проблему нейродегенерації одним із ключових пріоритетів громадської охорони здоров'я ХХІ століття.

Згадані порушення з боку нервової системи мають важливу загальну особливість – симптоми починають виявлятися лише тоді, коли багато (у деяких випадках до 80%) нейронів піддалися дегенерації. Ці руйнівні процеси можуть розпочатися у молодому віці та тривати роками. Саме тому пошук захисних речовин такий актуальний.

Застосування екдистерону протягом всього 7 днів забезпечило суттєве поліпшення функціонального стану нервових клітин навіть після викликаного інсульту (гостре порушення кровообігу мозку) у лабораторних тварин [11]. Спостерігалося прискорене відновлення нейронів, зростання мікрокапілярів, активація астроцитів. Астроцити є другим за важливістю клітинами мозку (після власне нейронів), у людини становлять близько 40% від загальної кількості клітин центральної нервової системи. Саме астроцити відповідальні за харчування, захист, підтримку та відновлення нейронів. Екдистерон стимулював синтез та виділення нейротрофічних речовин, що зрештою вплинуло на виживання та регенерацію нейронів, а також на формування зв'язків (синапсів) між ними.

В іншому дослідженні була продемонстрована вирішальна роль застосування екдистерону у відновленні когнітивних функцій та позитивний вплив даної речовини на процеси мислення та пам'яті [12]. Виявлено ще один механізм дії – участь у деактивації згаданої раніше каспази 3 одного з найважливіших білків сигнальних шляхів запуску клітинної смерті (апоптозу). Як результат, у групі, що приймали екдистерон, кількість померлих нейронів виявилася меншою в кілька разів, що й забезпечило кращі показники тестів.

В одній із найновіших робіт [13] описано вплив екдистерону на ще один ключовий фактор – mTOR, важливий регулятор росту та поділу клітин. Вченим вдалося суттєво придушити токсичні глутаматні каскади. Саме ці процеси асоційовані як із нормальним старінням центральної нервової системи, так і з безліччю нейродегенеративних захворювань. Таким чином, спостерігалося обумовлене екдистероном запобігання втраті клітин гіпокампа, однієї з найважливіших структур мозку, яка бере участь у формуванні пам'яті.

Екдистерон також впливає і на інші органи та системи. Одним із універсальних механізмів старіння давно визнано оксидативний стрес – множинні ушкодження клітини внаслідок руйнівної дії активних форм кисню, серед яких вільні радикали та пероксиди. Головними клітинними структурами у цих процесах є мітохондрії, клітинні органели, де відбуваються процеси синтезу АТФ, "енергетичної валюти" клітини. Вчені виявили значні зміни на краще в білковому профілі мітохондрій після впливу екдистерону [14]. У разі екдистерон є антиоксидантом. Сама робота стосувалася окисного пошкодження у клітинах кришталика ока людини. Накопичення подібних пошкоджень є відповідальним за розвиток ще одного вікового захворювання – катаракти (помутніння кришталика) та подальшої сліпоти.

Екдистерон та вуглеводний обмін

Велике значення для здоров'я загалом має вуглеводний обмін. Екдистерон знижує рівень глюкози в крові і при цьому не впливає на секрецію інсуліну [15], таким чином проявляючи антидіабетичну активність. Більше того, речовина запобігає розвитку інсулінорезистентності – метаболічного розладу, пов'язаного з безліччю порушень, у тому числі з діабетом 2 типу.

Детальні механізми цього явища були розшифровані у 2017 році. Екдистерон діє на сигнальні каскади IRS-1/AKT/GLUT4 та IRS-1/AKT/GLUT2, які асоційовані з білками-транспортерами глюкози. Вже через 4 тижні регулярного застосування екдистерону відзначалися зниження маси тіла, гіперглікемії та рівня інсуліну, а також покращення показників ліпідного обміну у сироватці крові та печінки [16].

Висновок

Підсумовуючи, екдистерон варто розглядати як якісний безпечний спосіб нарощування м'язової маси і добавку, що стоїть, для приємного активного довголіття.

За даними Всесвітньої антидопінгової агенції, станом на березень 2018 року екдистерон є легальною речовиною [17], а значить може бути використаний професійними спортсменами для підготовки до різних змагань.

Оскільки екдистерон серйозний анаболік і дає істотні переваги, останніми роками точаться дискусії щодо включення даної речовини до списку заборонених добавок [1].

Встигніть скористатися моментом!

Список літератури:

1. Parr M, Botre F, Naß A., et al. Ecdysteroids: A novel class of anabolic agents? Biology of Sport. 2014; 32 (2): 169-173.
2. Bathori M, Toth N, Hunyadi A. та ін. Phytoecdysteroids and Anabolic-Androgenic Steroids - Structure and Effects on Humans. Current Medicinal Chemistry. 2008; 15 (1): 75-91.
3. Parr M, Zhao P, Haupt O. та ін. Estrogen receptor beta is involved в скелетних muscle hypertrophy induced до phytoecdysteroid ecdysterone. Molecular Nutrition & Food Research. 2014; 58 (9): 1861-1872.
4. Herbst K, Bhasin S. Testosterone дію на скелетальний muscle. Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care. 2004; 7 (3): 271-277.
5. Gorelick-Feldman J, Cohick W, Raskin I. Ecdysteroids elicit a rapid Ca2+ flux leading to Akt activation and increased protein synthesis in skeletal muscle cells. Steroids. 2010; 75 (10): 632-637.
6. Gorelick-Feldman J, MacLean D, Ilic N. Phytoecdysteroids Increase Protein Synthesis в Skeletal Muscle Cells. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2008; 56 (10): 3532-3537.
7. Zwetsloot K., Shanely A., Merritt E. та ін. Phytoecdysteroids: A Novel, Non-Androgenic Alternative for Muscle Health and Performance. Journal of Steroids & Hormonal Science. 2013; s12 (01).
8. Hirunsai M, Yimlamai T, Suksamrarn A. Ефект 20-Hydroxyecdysone на Proteolytic Regulation в Skeletal Muscle Atrophy. In Vivo. 2016; 30 (6): 869-878.
9. Omanakuttan A, Bose C, Pandurangan N., et al. Nitric Oxide and ERK регулює правила процесуальних процесів за Екдистерон. Experimental Cell Research. 2016; 346 (2): 167-175.
10. Zhang X, Xu X, Xu T., та ін. β-Ecdysterone Suppresses Interleukin-1β-Induced Apoptosis and Inflammation в Rat Chondrocytes знижує NF-κB Signaling Pathway. Drug Development Research. 2014; 75 (3): 195-201.
11. Luo C, Yi B, Fan W., та ін. Зміцнення angiogenesis і astrocyte activation при екдистеронному дослідженні в focal cerebral ischemia rat model. Прекрасний сніжний або cerebral vasospasm. 2011;:151-155.
12. Wang W, Wang T, Feng W. et al. Екдистерон протидіяє гербільному шкірі від термічної глобальної cerebral ischemia/reperfusion injury via preventing neuron apoptosis and deactivating astrocytes and microglia cells. Neuroscience Research. 2014; 81-82: 21-29.
13. Wu J, Gao L, Shang L., et al. Ecdysterones від Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin reduce hippocampal excitotoxic cell loss and upregulate mTOR signaling in rats. Fitoterapia. 2017; 119: 158-167.
14. Feng C, Huang X, Qi M., та ін. Мітоchondrial proteomic аналітика екдистерона захисту проти oxidative damage in human lens epithelial cells. International Journal of Ophthalmology. 2014; 7 (1): 38-43.
15. Chen Q, Xia Y, Qiu Z. Ефект екдистерону на glucose metabolism in vitro. Life Sciences. 2006; 78 (10): 1108-1113.
16. Chen L, Zheng S, Huang M. β-екдистерон від Cyanotis arachnoidea екстрагують hypoglycemic effects через activating IRS-1/Akt/GLUT4 і IRS-1/Akt/GLUT2 signal pathways в KK-Ay mice. Journal of Functional Foods. 2017; 39:123-132.
17. https://www.wada-ama.org